SkiWorld.org.ua

активный отдых в Карпатах и горнолыжных курортах Украины и Европы

«Ґорґанські перегони» відбулися на межі Прикарпаття і Закарпаття


2013-11-05 11:39:48 UTC

Бігцем чи велосипедом, краще не по прямій, але головне — якнайшвидше. Такий зміст мають традиційні пригодницькі змагання Gorgany Race, або «Ґорґанські перегони», що відбулися днями в районі масиву Ґорґани на межі Прикарпаття і Закарпаття. Мега-екстремальні перегони зібрали цьогоріч рекордну кількість учасників — 66 команд (158 осіб), які представляли майже всі регіони України. Команда «Дезорієнт» із Польщі стала першою іноземною, що змагалася на «Рейсі». Розповідає UA-Reporter.com.

До фінішу дійдуть не всі

Головна відмінність та перевага «Ґорґанських перегонів» з-поміж інших подібних заходів, що проводяться в Україні, – це місце змагання. Перегони відбуваються на ділянці Українських Карпат, яка вважається чи не найбільш дикою та безлюдною. Естетично та екологічно довершена місцина. До того ж не потрібно вигадувати якихось особливих перешкод, бо створених природою – більш ніж достатньо, щоб сильні спортсмени відчули достойний опір, а любителі усвідомили, що без тривалих тренувань марно сподіватися на призові місця.

Напередодні старту учасники пригодницьких перегонів разом із групами підтримки – товаришами та сім’ями – перетворили мальовничу галявину з видом на гору Сивуля, що поблизу села Стара Гута в Івано–Франківській області, на велике наметове містечко. Звичних для гір опівнічних співів біля вогню не було – учасники генерували сили для майбутньої гонки.

Уранці – продовження реєстрації, ознайомлення з маршрутом і завданнями. Перевірка правильної комплектації аптечок і спорядження. Останні настанови суддів та організаторів. Сніданок, згортання наметів і загальне фото перед стартом (до фінішу дійдуть не всі).

Мука задля задоволення

Першими на дистанцію виїжджають велосипедисти. Таких цього року зібралося вісім команд. Далі – основна група учасників, «пішоходи», – 58 команд.

Старт виявився настільки прудким, що вдало зафіксувати його на фото не вдалося. Учасники одразу розділилися – хтось побіг угору вздовж дороги, хтось – у зовсім протилежний бік, інші – в кущі, через ліс та до річки. Попри спільне для всіх завдання, кожен обирав свій шлях. Командам потрібно було подолати 90 км (велосипедистам – близько 150 км) за тридцять годин та відзначитися у відповідних контрольних точках.

Організатори «Ґорґанських перегонів–2010» розробили складний маршрут. Велика частина шляху пролягала непролазними хащами, часто потрібно було долати круті підйоми та спуски. Неодноразово доводилося мати справу з водними перешкодами. На відміну від попереднього року, не заважали дощ та болото під ногами, але в 30-градусну спеку бігати горами теж дуже не просто. Дошкуляли також комарі й інша мошкара.

Чимало бігунів харчувалися на ходу і майже не спали – команди, які прагнули показати хороший результат, продовжували долати дистанцію і вночі.

Роман Чепіль із команди «Ґорґанські привиди» так описує одну з ділянок маршруту: «Поки дійшли до підніжжя гори, вже стемніло. Вмикаємо ліхтарики, форсуємо річку, знаходимо стежку і починаємо штурм вершини. Буквально через пару сотень метрів потрапляємо в завал. Де обходити – невідомо... Премо напролом. Годину, а може, й більше, стрибаємо, повземо, карабкаємось, падаємо, обдираємся, матюкаємося... Нарешті ця мука закінчується, але простіше не стає. То крутяк, то густий сухостій, то чорниці до колін... Далі потрапляємо на стежку, і стає трохи веселіше. Останні сотні метрів знову доводиться стрибати, протискатися, плазувати по жерепу. Нарешті вершина!»

Так здобувалася перемога. «Ґорґанські привиди» зі Львова — переможці змагань у велосипедному класі.

Перемогти допомогла... мошкара

Крім сили та витривалості, учасники повинні були продемонструвати також і технічні навички, потрібні в горах, та показати клас в орієнтуванні на місцевості.

Побувати в усіх обов’язкових точках і вкластися в контрольний час цього року вдалося небагатьом. У пішохідному класі переможцями змагань стали команди «Екс-К2» (Львів) та «Ушльопки» (Ужгород) – вони розділили перше та друге місця. Ці дві команди фінішували разом, дружно, без суперечок та образ – таке зустрінеш нечасто.

Враженнями ділиться Ігор Ільків з «Екс-К2»: «Дуже важка була гонка, але надзвичайно цікава в плані орієнтування, вибору шляху на КП. Усе було класно. …Крім комарів, ґедзів і мошкари, які не давали спокійно відпочивати і примушували нас іти, бігти, йти, знову бігти... Може, тому ми і пройшли цю гонку так вдало».

Дехто з учасників (навіть не переможець!), виявив, що до фінішу скинув 5 кг ваги. Без перебільшення, чимало бігунів та велосипедистів на фініші справді багато в чому нагадували привидів. Тож перемогу команди з відповідною назвою можна вважати символічною.

Організаторам треба, щоб «місцями було страшно»

Поряд із пропагандою здорового способу життя організатори змагань «Ґорґанські перегони» (колектив компанії «Ґорґани.com» та львівська ММГО «К2») ставлять за мету екологічну просвіту та популяризацію гірського району Ґорґани в Україні і за кордоном. «У нас є супергори, – каже Андрій Бандрівський, головний організатор. – Вони є ідеальні для проведення пригодницьких перегонів. У Ґорґанах немає доріг, зв’язку, там можна прокласти такий маршрут, як ніде інде. Важливо зробити маршрут максимально цікавим і насиченим для учасників. Щоб вони не знали, що їх чекає, щоб їм місцями було страшно, щоб вони губилися. Щоби це було справжньою пригодою. І ми будемо працювати над тим, аби зробити «Ґорґанські перегони» по-справжньому міжнародними».

Зважаючи на неабияку складність «Gorgany Race–2010», учасники висловлювали пропозиції, щоб у наступних змаганнях організатори пропонували маршрути різного класу – для профі та любителів. Але ще частіше доводилося чути про потребу відновлення традиції перших перегонів у Ґорґанах – коли, незалежно від результату, на фініші учасників чекає смачний борщ.

Чтобы оставить отзыв, вам необходимо зарегистрироваться